Дорогі українці!
Щиро вітаю Вас з Днем української писемності та мови, святом, яке своєю глибинною духовною суттю історично звеличує нашу націю! 
Корені української писемності виходять з далекого минулого, з тих часів, коли давньоруські літописці створювали описи подій давнини, що сьогодні стали дорогоцінними реліквіями історії та культури. Шлях розвитку нашої рідної мови був нелегким, але український народ зміг її зберегти, аби сьогодні ми відчували її красу та мелодійність. За нашу українську мову боролись, звеличували у своїх творах сини і доньки України - Тарас Шевченко, Григорій Сковорода, Іван Котляревський, Леся Українка та багато інших видатних українських письменників, вірних патріотів своєї Батьківщини. У святковий День української писемності та мови хочу щиро побажати всім нам любити та берегти свою рідну мову. Нехай материнське слово буде для всіх нас оберегом!


Указ Президента України "Про День української писемності та мови"

На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства постановляю... 
читати далі >>>

(джерело: офіційний веб-портал "Верховна Рада України")


Указ Президента України №156/2018 "Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України"

З метою забезпечення додержання конституційних гарантій щодо всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя та на всій території України, посилення її консолідуючої ролі в українському суспільстві як засобу зміцнення державної єдності, ураховуючи необхідність захисту національного мовно-культурного та мовно-інформаційного простору, підтримки розвитку національної культури, заохочення процесів її інтеграції у європейський та світовий культурний простір, постановляю: 1. Визнати за необхідне вжиття невідкладних заходів щодо зміцнення державного статусу української мови та створення єдиного культурного простору України. 2. Кабінету Міністрів України: 1) утворити у місячний строк із залученням представників державних органів та органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства, провідних вітчизняних вчених і міжнародних фахівців...читати далі >>>

(джерело: офіційне інтернет-представництво "Президент України")

День української писемності та мови - 9 листопада, п’ятниця

Це свято було встановлено Указом президента України від 6-го листопаду 1997-го № 1241/97 і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова... читати далі >>>
(джерело: сайт "Ділова Мова")

День української писемності та мови: що потрібно знати про свято

День української писемності та мови в Україні (9 листопада) святкується щорічно, починаючи з 1997 року, коли президент Леонід Кучма підписав відповідний указ про встановлення свята. 9 листопада також відзначається церковне свято - день пам'яті преподобного Нестора Літописця, який стояв біля витоків української писемності, був послідовником Кирила і Мефодія, а також першим істориком Київської Русі. День писемності та мови в Україні не випадково відзначають у свято вшанування пам'яті автора "Повісті временних літ", адже саме преподобного Нестора вважають "батьком української словесності". Сенсом всього його життя була книжкова справа... читати далі >>>

(джерело: сайт "РБК-УКРАЇНА")

Короткі відомості з історії української писемності

Українська мова належить до старописемних мов. Українська писемність почи­ нається з XI ст. Виникнення українського письма учені пов’язують зі створенням на основі грецького алфавіту в IX ст. нашої ери слов’янського кириличного, або кирилиці, названого на честь його творця — просвітителя Кирила. Кириличним письмом користувалися в Київській Русі, а потім у староукраїнській, старобілоруській і староросійській писемностях, які пізніше зазнавали змін, що від­ бивали звукові особливості кожної мови. Староукраїнська писемність формувалася на основі загальноруських писемних традицій та особливостей живих говорів українського народу. Графіка староукраїнської писемності, базуючись на кирилиці, збе­рігала майже всі знаки давньоруського письма... читати далі >>>
(джерело: сайт "Літературне місто")

Становлення писемності в Україні

Перші написи на території Ук­раїни збереглися від часів трипільської культури (IV—II) ти­сячоліття до н. є.). Ці написи були зроблені на глеках (на іншому матеріалі вони не збереглися б) і мали побутовий ха­рактер. Письмо, винайдене трипільцями (а вони, зважаючи на їхній високий рівень господарського й культурного роз­витку, не могли обходитися без письма), як вважають деякі вчені, поширилося на Середземномор'я й дісталося Греції, щоб потім у зміненому вигляді повернутися знову на береги Дніпра. Проте писемна традиція не могла безслідно зникнути на землі, де вона виникла. 1 є відомості, щоправда скупі, шо на території України писемність існувала ще до прийняття хрис­тиянства. Як стверджують історики, «початок стабільного державно­го життя українців-русів пов'язаний з діяльністю князя Кия»1. А це 60—70-і pp. V11 ст. Були й інші державні чи напівдержавні утворення на території України: пригадаймо союз сло­в'янських племен, очолюваний князем Божем (середина IV ст.)... читати далі >>>
(джерело: сайт "Українська мова")

Українська мова, її початки, розвиток та характеристичні її прикмети

Українська мова є мова словянська. Про ступень її спо­ріднення з иншими словянськими мовами є дві теорії: одна — виводить українську мову, як і всі инші словянські мови, прямо і безпосередно з одного з діялєктів прасловянської мови, так що всі словянські мови собі сестри; друга — після спільної пра­словянської доби установляє ще окрему добу „праруську", з якої нібито аж пізніше (в XII. в.) відокремилася українська, росийська (великоруська) і білоруська мова. В моїй граматиці (Smal Stockyj – Gartner: Grammatik der ruthenischen (ukrainischen) Spra­che, Wien, 1913) і в окремих працях: Розвиток поглядів про семю словянських мов і їх взаїмне споріднення, Прага 1927, та „Східні Словяни", Україна, Київ 1927, подана уся література цього пи­тання... читати далі >>>

(джерело: сайт "zbruc")

Преподобний Нестор Літописець
Народився не раніше, ніж 1056. Після смерті Феодосія прийшов до монастиря, ігуменом якого був Стефан, що прийняв Нестора, постриг його (1074-1075) й вивів на диякона. Нестор славив і возвеличував Бога «в тілесі своїм і в душі своїй». З роками чесноти його зростали, але ченцеві хотілося звільнитися тілесної плоті і досягти абсолютної духовності, аби стати істинним достойником Божим. Справою життя Нестора стала книжна справа, складання літописів. «Велика буває користь від учення книжного,— говорив він, — книги наказують і вчать нас шляху до розкаяння, бо від книжних слів набираємося мудрості й стриманості… Той, хто читає книги, бесідує з Богом або святими мужами». Преподобний Нестор мав знання з історії, літератури, грецької мови та богослов’я і справедливо вважався найосвіченішою людиною Київської Русі кінця XI — початку XII століття. Окрім богословських знань, мав виняткові здібності до історії та літератури, досконало володів грецькою мовою. Збереглися його життєписи святих князів Бориса і Гліба, преподобного Феодосія, перших преподобних Печерських.... читати далі >>>
(джерело: сайт "Ближче до Бога" )

9 листопада - день пам’яті преподобного Нестора Літописця

Головним подвигом життя преподобного Нестора було складання до 1112-1113 років "Повісті временних літ". "Ось повісті временних літ, звідки і пішла Руська земля, хто в Києві почав вперше княжити і звідки Руська земля стала " - так з перших рядків визначив мету своєї праці преподобний Нестор. Надзвичайно широке коло джерел (попередні літописні зводи і оповіді, монастирські записи, візантійські хроніки Іоанна Малали і Георгія Амартола, різні історичні збірки, розповіді старця-боярина Яна Вишатіча, торговців, воїнів, мандрівників), зрозумілих з єдиної, суворо церковної точки зору, дозволили преподобному Нестору написати історію Русі як складову частину всесвітньої історії, історії спасіння людського роду. Чернець-патріот викладає історію Української Церкви у головних моментах її історичного становлення. Він говорить про першу згадку українського (руського) народу в церковних джерелах - в 866 році, при святому патрiарху Константинопольському Фотії; оповідає про створення слов'янської грамоти святими рівноапостольними Кирилом і Мефодієм, про Хрещення святої рівноапостольної Ольги в Константинополі... читати далі >>>

(джерело: сайт "Українська Православна Церква Київський Патріархат")

День української писемності та мови: 10 фактів про нашу мову

9 листопада відзначається День української писемності та мови. Започатковане це свято 1997 року (Указ Президента України №1241/97 «Про День української писемності та мови»). За традицією цього дня покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю, відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, які друкують літературу українською мовою, проводять Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика (щорічна кількість учасників – понад 5 млн із 20 країн світу)... читати далі >>>

(джерело: сайт "Національний Авіфаційний Університет")